Князь Святослав проводив переговори з
імператором Візантії Іоанном Цимісхієм. От як описує візантійський історик Лев
Діакон, що був учасником переговорів візантійців і русів, цю зустріч: «Показався
і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і
веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була
його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не
дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з
густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім
гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся - ознака знатності роду; міцна
потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак
виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона
була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і
відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці
для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так
закінчилася війна ромеїв зі скіфами».[6] Візантійці були раді такому виходу війни: русини по своїй волі залишали
Болгарію і йшли на Русь, забезпечені продовольством на зворотний шлях. Було
видано по дві міри хліба на кожного з 22 тисяч руських вояків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий