Хто став наступником Святослава?

Після смерті Святослава Київська Русь вперше зазнала того, що згодом стало причиною її розпаду: чвари між членами династії Рюриковичів за верховну владу в країні. У сутичці, що спалахнула за право збирати данину, син Святослава Ярополк вбив свого брата Олега. Володимир, рятуючи своє життя, втік з Новгорода до Швеції. При підтримці варягів через кілька років він розбив військо Ярополка і посів київський престол.

Продовжуючи політику свого батька, спираючись на дружину і феодальну знать, Володимир зміцнював княжу владу і розширював межі держави. У 981 році він приєднав до Києва землі дулібів, в'ятичів, радимичів. До Київської землі відійшли міста — Перемишль, Волинь, Белз. Володимир приєднав до Київської Русі Прикарпаття, чим поклав початок затяжним суперечкам з поляками за цей регіон. За роки княжіння Володимира Русь зміцнила свої позиції в Північному Причорномор'ї, Криму, Приазов'ї. Таким чином, кордони Русі сягали від Дністра, Карпат, річок Західний Буг, Німан, Західна Двіна — на заході, до межиріччя Оки та Волги — на сході, від Чудського, Ладозького, Онезького озер і Фінської затоки — на півночі, до Причорномор'я і Приазов'я — на півдні. В результаті володіння Володимира стали найбільшими в Європі і займали близько 800 тисяч квадратних кілометрів.

Розширення території держави спричинило нові проблеми і труднощі у правлінні країною. Це змусило Володимира усунути від влади місцевих князів і зосередити її в руках представників власної династії. Вся країна була поділена на 8 округів (земель), округи — на волості, на чолі останніх стояли довірені князя, або його сини: в Новгороді — Ярослав, в Полоцьку — Ізяслав, в Турові — Святополк, в Ростові — Гліб, Муромі — Борис, на Древлянських землях — Святослав, на Волині — Всеволод, в Тмутаракані — Мстислав.